A1. WTF Do I Know
A2. Plastic Hearts
A3. Angels Like You
A4. Prisoner
B1. Gimme What I Want
B2. Night Crawling
B3. Midnight Sky
B4. High
C1. Hate Me
C2. Bad Karma
C3. Never Be Me
C4. Golden G String
D1. Edge Of Midnight (Midnight Sky Remix)
D2. Heart Of Glass (Live From The iHeart Festival)
D3. Zombie (Live From The NIVA Save Our Stages Festival)
| Стан | OS (Sealed) – запечатаний |
|---|---|
| Кількість носіїв | 2 LP |
| Жанр | Pop, Rock |
| Лейбл | RCA |
| Країна | США |
| Дата релізу | 2021 |
| Штрих-код | 194398373515 |
«Plastic Hearts» – сьомий студійний альбом Miley Cyrus, випущений у листопаді 2020 року і обкладинку якого знімав легендарний Mick Rock – це був останній знімок у його кар'єрі перед смертю у 2021-му. Альбом народжувався довго і болісно: спочатку планувалась трилогія EP під назвою «She Is Miley Cyrus», потім у серпні 2019-го Cyrus розлучилась із Liam Hemsworth і почала переписувати матеріал, потім – операція на голосових зв'язках, потім пандемія. Зрештою всі ці шари досвіду злились в один запис, де сама Cyrus назвала своїми орієнтирами одночасно Britney Spears і Metallica, а Mark Ronson допоміг їй знайти звук, де «можна робити все, що хочеш».
Стилістично це рок-альбом – глем, синт-поп, панк і арена-рок – але не ретро-вправа, а цілком особистий запис. Кожна пісня тут із конкретною адресою: «WTF Do I Know» – про розрив із Hemsworth, «Angels Like You» – про стосунки з Kaitlynn Carter, «Golden G String» – про Trump і владу. Серед гостей – Dua Lipa на «Prisoner», Billy Idol на «Night Crawling», Joan Jett і Angel Olsen на «Bad Karma», Stevie Nicks на ремікс-мешапі «Edge of Midnight». AllMusic назвав альбом «найкращим втіленням музики Cyrus на сьогодні», Rolling Stone – «найбільш впевненим записом».
Комерційно альбом дебютував на другому місці Billboard 200 і очолив American Top Rock Albums – вперше в кар'єрі Cyrus. У Канаді він вийшов одразу на першому місці. New York Times писав, що «рок знайшов свого найщирішого міленіального посланника». На вінілі – один із найяскравіших рок-релізів 2020 року і переконливий доказ того, що Cyrus нарешті стала виконавицею, якою хотіла бути.
