Tame Impala — психоделічний музичний проєкт австралійського музиканта Кевіна Паркера, який поєднує психоделічний рок, електронну музику та попзвучання. Під цією назвою Паркер самостійно пише, виконує та продюсує більшість матеріалу в студії, тоді як для концертних виступів збирається повноцінний гурт. Проєкт виник у Перті 2007 року й спочатку був домашнім музичним експериментом: Паркер публікував власні записи в інтернеті, де вони привернули увагу слухачів і музичних лейблів. Дебютний альбом «Innerspeaker» вийшов у 2010 році та отримав схвальні відгуки критиків, заклавши основу для подальшого міжнародного успіху Tame Impala.

Наступні релізи продемонстрували, як змінювалося звучання проєкту. Альбом «Lonerism» (2012) вирізнявся багатошаровими аранжуваннями та більш особистими текстами й приніс Tame Impala номінацію на «Ґреммі». У 2015 році вийшов «Currents» — платівка, на якій психоделічні гітарні партії поступилися більш виразним електронним ритмам і попмелодіям. Альбом став комерційно найуспішнішим релізом проєкту на той час і здобув нагороди ARIA, зокрема в категоріях «Альбом року» та «Найкращий рок-альбом». У 2020 році дискографію поповнив «The Slow Rush», присвячений темам часу, змін і плину життя. Платівка здобула п’ять нагород ARIA, а композиція «The Less I Know the Better» стала однією з найвідоміших пісень Tame Impala.

У творчості Кевіна Паркера психоделічне звучання органічно поєднується з сучасною поп– та електронною музикою, що зробило його затребуваним співпродюсером і співавтором інших артистів. Він співпрацював із The Weeknd, Travis Scott, Джастіном Верноном та Dua Lipa, а також долучався до записів Justice і Gorillaz. П’ятий студійний альбом Tame Impala, «Deadbeat», вийшов у жовтні 2025 року й увібрав впливи хаус-музики та рейв-сцени Західної Австралії. Наступного року ремікс пісні «Dracula» за участю південнокорейської співачки Jennie потрапив до першої десятки американського чарту Billboard Hot 100 — першого такого результату для проєкту. Tame Impala продовжує розширювати межі психоделічної музики, поєднуючи експериментальний підхід із мелодіями, що легко запам’ятовуються.