Alice In Chains – Dirt

«Dirt» записувався з квітня по липень 1992 року – і умови були далеко не студійними. Перший день запису збігся з початком лос-анджелеських заворушень після виправдання поліцейських у справі Родні Кінга: Jerry Cantrell потрапив у центр погромів, гурт разом із Tom Araya зі Slayer утік до пустелі Joshua Tree і чекав кілька днів, поки місто заспокоїться. Повернувшись до студії, вони записали альбом, де Layne Staley – знову на героїні після невдалої спроби завязати – виклав на мікрофон усе, що в ньому накопичилось. Jerry Cantrell описував процес так: «Ми очищаємося від щоденного отрути, коли граємо».

Тематично «Dirt» – це напівконцептуальний запис із двома лініями: перша веде від наївної впевненості, що наркотики вирішують біль, до усвідомлення прірви; друга – про болісні стосунки. «Rooster» написаний Cantrell для батька – ветерана В'єтнаму, чий позивний і дав назву пісні. «Would?» – данина пам'яті Andrew Wood з Mother Love Bone, що загинув від передозування. «Down in a Hole» – про багаторічну подругу. Кожна пісня тут – особиста розмова, а не рок-поза. Гітарний звук, зібраний продюсером Dave Jerden із трьох різних підсилювачів, досі вважається еталонним.

Комерційно альбом дебютував на шостому місці Billboard 200 і протримався в чарті 102 тижні – найуспішніший реліз у дискографії гурту, сертифікований п'ять разів платиновим у США. Kerrang! назвав його найкращим альбомом 1992 року, Pitchfork у ретроспективній рецензії поставив 8.7, AllMusic – «найближче до шедевра, що Alice in Chains коли-небудь записували». Rolling Stone включив «Dirt» до топ-30 найкращих метал-альбомів усіх часів. У 2022-му, з виходом перевидання до 30-річчя, він знову піднявся до топ-10 Billboard – і це все пояснює.