Depeche Mode – Music For The Masses

«Music for the Masses» – шостий студійний альбом Depeche Mode, записаний з вересня 1986 по липень 1987 року в трьох студіях: спочатку у паризькій Studio Guillaume Tell – колишньому театрі, де вони семплювали старовинне фортепіано і литаври – потім у лондонській Konk і нарешті у данській Puk для зведення. Назва альбому була жартом: Martin Gore знайшов старий запис під назвою «Music for the Millions» і вирішив, що в цьому є іронія – адже самі музиканти вважали новий матеріал далеким від комерції. Уперше в дискографії гурту виробництвом керував Alan Wilder – саме він «стояв за штурвалом» і визначав звук. Гурт дотримувався власних правил запису: заборона на хай-хети, заборона на пресети, всі семпли – тільки оригінальні й жодного разу не повторюються.

Звучання «Music for the Masses» – масштабне, майже оркестрове, але водночас дуже особисте. Classic Pop писав, що це «авантюрний, гедоністичний виїзд на незвідану територію», де експериментальність і поп-чутливість існують разом. Blender характеризував альбом як такий, що «не просто грандіозний, а невпинний – накачаний індастріал-гітарою і готик-брудом». Чотири сингли – «Strangelove», «Never Let Me Down Again», «Behind the Wheel» і «Little 15» – потрапили в топ-10 у різних країнах. Образ гурту радикально змінився завдяки Anton Corbijn, який зняв відеокліпи у зернистій чорно-білій естетиці – Dave Gahan пізніше скаже, що Corbijn «врятував їх візуально».

Тур на підтримку альбому завершився концертом на Rose Bowl у Pasadena, California – майже 80 000 глядачів, зафіксованих у документальному живому альбомі «101» (1989). Саме цей момент перетворив Depeche Mode з культового гурту на стадіонний феномен, особливо у США. Загалом «Music for the Masses» розійшовся тиражем понад 5,5 мільйона копій і увійшов до книги «1001 Albums You Must Hear Before You Die». На вінілі – один із найкінематографічніших і найважливіших синт-поп альбомів 80-х.